- посупити
- -плю, -пиш; мн. посу́плять; док., перех.1) Нахмурити, насупити.2) у сполуч. зі сл. голова. Схилити, похнюпити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
посупити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посуплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посупити. 2) у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, невдоволеного або сумного виразу. 3) у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні невдоволення, задумливості і т. ін … Український тлумачний словник